Земля є основним багатством України. Такими словами починається зміст Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України, «Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності…» Звісно законом передбачено безоплатне отримання земельної ділянки у власність, але на практиці це не так. Якщо прибрати зі списку корупційні схеми, які мають місце і в цьому секторі, то до обов’язкових витрат можна віднести обов’язкове замовлення у відповідної організації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, такий проект може коштувати від 6 до 10 тис. гривень, за кожну земельну ділянку, яка вас цікавить, також не варто забувати про численні відвідування то органів місцевого самоврядування, то організації, яка розробляє такий проект, для отримання дозволів, підписів, погоджень и т.д.
В середньому оформлення земельної ділянки у власність займає від 4 до 12 місяців, з моменту коли «вільна» земельна ділянка буде знайдена.
Так яку ж земельну ділянку «безкоштовно», будь-де на території України може отримати кожен громадянин України?
Земельним кодексом закріплено норми безоплатної передачі земельної ділянки, які існують в наступному вигляді:
– для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.
– для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
– для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
– для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Необхідно зазначити, що законодавством встановлені певні обмеження у правах набуття права власності на земельні ділянки.
Зокрема, ч.4 ст. 116 Земельного кодексу України передбачає однократне безоплатне отримання земельних ділянок у власність громадян у межах визначених норм по кожному виду користування («Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання», ч. 4 ст. 116 ЗКУ).
Це означає, що кожен громадянин має право отримати у приватну власність 6 земельних ділянок різного цільового призначення ( згідно з переліком ст. 121 ЗКУ).
Слід знати, що оформленням майнових прав на землю займаються органи місцевого самоврядування в особі (сільських, селищних та міських рад) та територіальні управління Укрдержгеокадастру України.
Отже, є два способи підготовки заяви на отримання земельної ділянки на безоплатній основі:
1. Перший спосіб доволі простий і не потребує від особи будь-якого часу та додаткових зусиль, але при цьому шанс отримати землю суттєво зменшується. До цього способу відноситься подача заяви без визначення місця розташування земельної ділянки. Виглядає зміст цієї заяви, як правило, наступним чином: «Прошу вас виділити мені земельну ділянку на безоплатній основі для (визначається цільове призначення) на території села/селища/міста/району/області». Найчастіше така заява подається пільговими категоріями (учасники АТО, вимушені переселенці), оскільки вважається, що вказані особи підпадають під певну програму виділення землі. Як правило, за результатами такої заяви надається відповідь: «Ваше питання включено у перелік питань спеціальної комісії по забезпеченню майновими правами на землю на пільгових умовах…», після отримання зазначеної відповіді може пройти значний час, поки сформується єдиний масив земельних ділянок і буде прийнято рішення про передачу землі заявникам. Якщо ж звертається звичайний громадянин, то йому зазвичай надають відповідь «Вільні земельні ділянки відсутні» або «Надайте, будь ласка, документ на земельну ділянку, на яку ви претендуєте».
2. Другий спосіб передбачає, що заявник має документи на земельну ділянку, до цих документів може відноситись викопіювання. (По суті – це план території. Тільки він представляє собою своєрідну копію, зроблену з топографо-геодезичного плану тієї місцевості, на якій розташована ділянка). Однак постає питання, де взяти інформацію про вільні земельні ділянки, якщо, як правило, органи місцевого самоврядування та Укрдержгеокадастр не квапляться ділитися нею. На допомогу може прийти і зокрема Електронна кадастрова карта України. Але тут є одне застереження. Відбір таких земельних ділянок слід проводити поряд із вже виділеною землею, оскільки, наявність кадастрових номерів на суміжні земельні ділянки гарантує, що в місці розташування запропонованої землі є, скоріш за все, розроблений детальний план території та заявлене вами цільове використання землі відповідає цьому плану.
За наявності викопіювання текст заяви виступає наступним чином «Прошу вас надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки, яка розташована… згідно з наданим викопіюванням для індивідуального житлового будівництва».
В такому разі орган, який отримав відповідне звернення, має місяць, щоб або надати відповідний дозвіл чи винести питання на сесію органу місцевого самоврядування, або відмовити. Відмовити можуть за декількох підстав: або запитувана земельна ділянка може бути реалізована на конкурсних засадах, або за детальним планом території зазначено інше цільове використання землі або вона має власника.
Після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою необхідно звернутись до землевпорядника, який за певну суму коштів розробить проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Надалі такий проект погоджується в управлінні Держгеокадастру та затверджується у органах місцевого самоврядування (сільських, селищних та міських рад), останім кроком буде, звернення до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) для проведення реєстрації права власності на нерухоме майно.
Проблемні питання:
1. Корупція на містах. Посадові особи «просто так» не хочуть відкривати відомості щодо всіх земельних ділянок та кращі земельні ділянки, з добрим чорноземом та прийнятною формою намагаються притримати. Це робиться з декількох підстав: або для здачі в оренду третім особам, або для можливості в подальшому, при відкритті ринку землі отримати більш вигідні пропозиції. Разом з тим, сюди можно віднести свідоме затягування часу для надання дозволу на розробку проекту землеустрою, для погодження цього проекту та інше;
2. Знайти вільну земельну ділянку. Фактично єдиної та повної бази відомостей щодо прав власності на земельну ділянку не існує та і Публічна кадастрова карта України не дуже допоможе, оскільки не містить і половини всіх відомостей щодо прав власності на землю. Лише у 2018 року Кабмін прийняв розпорядження щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, але ніяких строків на такі заходи не встановив, тому ніхто не поспішає проводити відповідні дії. Разом з тим, дуже дієвим способом є, звернутись з адвокатським запитом до органу місцевого самоврядування (сільських, селищних та міських рад) та/або до територіального управління Укрдержгеокадастру України, з запитом щодо надання відомостей стосовно «вільних» земельних ділянок. Такий спосіб є дуже дієвим, оскільки відповісти на адвокатський запит відповідний орган зобов’язаний протягом п’яти днів з моменти отримання такого запиту;
3. Доволі довга процедура.
#КоженгромадянинУкраїнимаєправонаотриманняземельноїділянки #безкоштовназемля #земля #безкоштовно #ст121Земельногокодексу #2гектариземлі #приватизація #приватизаціяземлі